Словарь української мови (1924)/обертом
| ◀ обертнем | Словарь української мови О обертом |
обжалуватися ▶ |
|
О́бертом, нар. 1) Круговращательно, кругомъ. 2) Голова́ о́бертом іде́. Голова кружится, идетъ кругомъ. Голова обертом іде і у п'ятіх раз-по-раз — шпиг-шпиг. Лебед. у.