Словарь української мови (1924)/оберегати

Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оберегати
Берлін: Українське слово, 1924

Оберега́ти, га́ю, єш, сов. в. оберегти́, режу́, же́ш, гл. Оберегать, оберечь, сохранять, сохранить. Писано, що ангелам накаже оберегати тебе. Єв. Л. IV. 10.