Словарь української мови (1924)/обемберити

Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обемберити
Берлін: Українське слово, 1924

Обембе́рити, обенбе́рити, рю, риш, гл. Бросить оземь съ силой, сильно ударить. Як обенбере ж він його (з себе)! Мнж. 95.