Словарь української мови (1924)/обемберити
| ◀ обельцяний | Словарь української мови О обемберити |
обенберитися ▶ |
|
Обембе́рити, обенбе́рити, рю, риш, гл. Бросить оземь съ силой, сильно ударить. Як обенбере ж він його (з себе)! Мнж. 95.
| ◀ обельцяний | Словарь української мови Борис Грінченко О обемберити |
обенберитися ▶ |
|
Словарь української мови — О
обемберити
Борис Грінченко
1924
Обембе́рити, обенбе́рити, рю, риш, гл. Бросить оземь съ силой, сильно ударить. Як обенбере ж він його (з себе)! Мнж. 95.