Словарь української мови (1924)/обдиратися

Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обдиратися
Берлін: Українське слово, 1924

Обдира́тися, ра́юся, єшся, сов. в. обідра́тися и обде́ртися, обдеру́ся, ре́шся, гл. 1) Обдираться, ободраться. 2) Обрываться, оборваться (о платьѣ), обнашиваться, обноситься. Чи бачиш, як ми обідрались. Котл. Ен. I.