Словарь української мови (1924)/обдемок
| ◀ обдемкуватий | Словарь української мови О обдемок |
обдержини ▶ |
|
Обде́мок, мка, м. Человѣкъ объѣвшійся, со вспученнымъ животомъ (преимущ. о дѣтяхъ). Харьк.
| ◀ обдемкуватий | Словарь української мови Борис Грінченко О обдемок |
обдержини ▶ |
|
Словарь української мови — О
обдемок
Борис Грінченко
1924
Обде́мок, мка, м. Человѣкъ объѣвшійся, со вспученнымъ животомъ (преимущ. о дѣтяхъ). Харьк.