Словарь української мови (1924)/обдаровувати
| ◀ обдарити | Словарь української мови О обдаровувати |
обдаряти ▶ |
|
Обдаро́вувати, вую, єш, сов. в. обдарува́ти, ру́ю, єш, гл. Одарять, одарить. Се він мене обдарував. МВ. (О. 1862. I. 48).
| ◀ обдарити | Словарь української мови Борис Грінченко О обдаровувати |
обдаряти ▶ |
|
Словарь української мови — О
обдаровувати
Борис Грінченко
1924
Обдаро́вувати, вую, єш, сов. в. обдарува́ти, ру́ю, єш, гл. Одарять, одарить. Се він мене обдарував. МВ. (О. 1862. I. 48).