Словарь української мови (1924)/обгуркати
| ◀ обгулятися | Словарь української мови О обгуркати |
обдальний ▶ |
|
Обгу́ркати, каю, єш, гл. Обвалить, оббить, производя ударами сотрясеніе. Та ще тут буде роботи (стіни обмазувати) скрізь, бо як почнуть бляхарі свою роботу, то геть обгуркають не то в середині — і з окола. Могил. у.