Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обгоряти
Берлін: Українське слово, 1924

Обгоря́ти, ря́ю, єш, сов. в. обгорі́ти, рю́, ри́ш, гл. 1) Обгорать, обгорѣть. 2) Загорать, загорѣть. Ти, дівчино чорнявая, ти, дівчино біла, ти у полі не робила, то й не обгоріла. Чуб. V. 173.