Словарь української мови (1924)/обворити
◀ обволікати | Словарь української мови О обворити |
обворитися ▶ |
|
Обво́рити, рю, риш, гл. Огородить вор'ям. См. Вор'я.
◀ обволікати | Словарь української мови Борис Грінченко О обворити |
обворитися ▶ |
|
Словарь української мови — О
обворити
Борис Грінченко
1924
Обво́рити, рю, риш, гл. Огородить вор'ям. См. Вор'я.