Словарь української мови (1924)/обвисати
| ◀ обвиняний | Словарь української мови О обвисати |
обвити ▶ |
|
Обвиса́ти, са́ю, є́ш, сов. в. обви́снути, ну, неш, гл. Повиснуть. Сидів горобець на вишні, в його крильця обвисли. Грин. III. 663. Повна рожа на тину обвисла. Чуб. V. 398.