Словарь української мови (1924)/обвинувачувати

by Борис Грінченко

◀ обвинуватити

Словарь української мови Борис Грінченко О обвинувачувати

обвинути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обвинува́чувати, чую, єш, сов. в. обвинува́тити, чу, тиш, гл. Обвинять, обвинить. Ном. № 13545. Нікого не обвинувачуйте криво. Єв. Л. III. 14. Назирали, чи сцілить у суботу, щоб обвинуватити його. Єв. Мр. III. 2.