Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оббивати
Берлін: Українське слово, 1924

Оббива́ти, ва́ю, єш, сов. в. обби́ти, обіб'ю́, єш, гл. Обивать, обить, сбить, стряхивать, стряхнуть. Зіма була і цвіт оббила. Мет. 36. Пороги оббивати. Ном. № 11913. Ой не оббивай ранньої роси, нехай обіб'є матінка моя. Мет. 245. 2) Бить, побить, отбить. За скоки обіб'ю і щоки. Ном. № 12479.