Словарь української мови (1924)/обачити
| ◀ обахта | Словарь української мови О обачити |
обачитися ▶ |
|
Оба́чити, чу, чиш, гл. 1) Увидѣть. Та скажи мі, чи обачу миленького очі. Гол. 769. 2) Замѣтить. М'я з другою в любві обачила. Чуб. V. 376.
| ◀ обахта | Словарь української мови Борис Грінченко О обачити |
обачитися ▶ |
|
Словарь української мови — О
обачити
Борис Грінченко
1924
Оба́чити, чу, чиш, гл. 1) Увидѣть. Та скажи мі, чи обачу миленького очі. Гол. 769. 2) Замѣтить. М'я з другою в любві обачила. Чуб. V. 376.