Словарь української мови (1924)/обарятися
| ◀ обаряти | Словарь української мови О обарятися |
обаторитися ▶ |
|
Обаря́тися, ря́юся, єшся, гл. = Обаряти. Ой іди ж ти, мій миленький, та не обаряйся. Чуб. V. 1196.
| ◀ обаряти | Словарь української мови Борис Грінченко О обарятися |
обаторитися ▶ |
|
Словарь української мови — О
обарятися
Борис Грінченко
1924
Обаря́тися, ря́юся, єшся, гл. = Обаряти. Ой іди ж ти, мій миленький, та не обаряйся. Чуб. V. 1196.