Словарь української мови (1924)/обамбурити
| ◀ обагрянок | Словарь української мови О обамбурити |
обапол ▶ |
|
Обамбу́рити, рю, риш, гл. Ошеломить, огорошить. Часом засяде хто небудь та з-за дуба булавою як обамбурить по спині, то й пролежиш який час. Брацл. у.