Словарь української мови (1924)/обабіч
| ◀ обабитися | Словарь української мови О обабіч |
обабок ▶ |
|
Оба́біч, нар. По обабіч. Съ обѣихъ сторонъ, съ каждой стороны. На підмурку по краях, саме де гранки сходяться, по обабіч помуровані стовпи — всіх шість пар. Св. Л. 26.