Словарь української мови (1924)/об'якоритися
◀ об'язуватися | Словарь української мови О об'якоритися |
об'яснити ▶ |
|
Об'я́коритися, рюся, ришся, гл. Твердо стать, укорениться. ( Уман. у.); упереться. Мнж. 187.
◀ об'язуватися | Словарь української мови Борис Грінченко О об'якоритися |
об'яснити ▶ |
|
Словарь української мови — О
об'якоритися
Борис Грінченко
1924
Об'я́коритися, рюся, ришся, гл. Твердо стать, укорениться. ( Уман. у.); упереться. Мнж. 187.