Словарь української мови (1924)/об'язувати
| ◀ об'язати | Словарь української мови О об'язувати |
об'язуватися ▶ |
|
Об'я́зувати, зую, єш, сов. в. об'яза́ти, жу́, жеш, гл. Обвязывать, обвязать. Об'язані вірьовками. Стор. МПр. 131.
| ◀ об'язати | Словарь української мови Борис Грінченко О об'язувати |
об'язуватися ▶ |
|
Словарь української мови — О
об'язувати
Борис Грінченко
1924
Об'я́зувати, зую, єш, сов. в. об'яза́ти, жу́, жеш, гл. Обвязывать, обвязать. Об'язані вірьовками. Стор. МПр. 131.