Словарь української мови (1924)/кіхоть
| ◀ кітька | Словарь української мови К кіхоть |
кіш ▶ |
|
Кі́хоть, хтя, м. Коготь. Розгреба (курча) своїми кіхтями пісок на греблі. К. На неї уже давно чорти кіхті гострять.
| ◀ кітька | Словарь української мови Борис Грінченко К кіхоть |
кіш ▶ |
|
Словарь української мови — К
кіхоть
Борис Грінченко
1924
Кі́хоть, хтя, м. Коготь. Розгреба (курча) своїми кіхтями пісок на греблі. К. На неї уже давно чорти кіхті гострять.