Словарь української мови (1924)/кітлярчин
◀ кітлярка | Словарь української мови К кітлярчин |
кітний ▶ |
|
Кітля́рчин, а, е. Принадлежащій женѣ мѣдника. О. 1862. IV. 18. См. Кітлярка.
◀ кітлярка | Словарь української мови Борис Грінченко К кітлярчин |
кітний ▶ |
|
Словарь української мови — К
кітлярчин
Борис Грінченко
1924
Кітля́рчин, а, е. Принадлежащій женѣ мѣдника. О. 1862. IV. 18. См. Кітлярка.