Словарь української мови (1924)/кіньський
| ◀ кінь | Словарь української мови К кіньський |
кіп ▶ |
|
Кі́ньський, а, е. Лошадиный, конскій. Уже почав він землю кіньським копитом орати. Макс. Шкуратяні подушечки, напхані кіньським волосом. Ком. I. Кі́ньська м'я́та. Раст. а) Полевая мята. Mentha arvensis; б) Lamium amplexicalle. L. ЗЮЗО. I. 126. Кі́ньський щаве́ль. Раст. Rumex obtusifolius. ЗЮЗО. I. 178.