Словарь української мови (1924)/кілочок

by Борис Грінченко

◀ кілок

Словарь української мови Борис Грінченко К кілочок

кілька ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кіло́чок, чка, м. Ум. отъ кіло́к. 1) Употребляется какъ уменьшительное отъ кіло́к во всѣхъ указанныхъ выше значеніяхъ. Отут ще кілочок треба забити. — Та цей тин довго не стоятиме: кілочки поганенькі — як же воно держатиметься? — Одріже од жмутка два шматочки та зв'яже докупи та й повісить на кілочку. ЗОЮР. I. 308. Два кілочки у стіні… на їх нічого не висить. МВ. III. 2) = Чека. Рудч. Чп. 249, 250. 3) Въ сновальницѣ: колышки, на которые надѣвается пряжа. Вас. 202. 4) Колокъ у струнныхъ музыкальныхъ инструментовъ для укрѣпы струнъ.