Словарь української мови (1924)/кійло

by Борис Грінченко

◀ кізяк

Словарь української мови Борис Грінченко К кійло

кіл ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кі́йло, ла, с. Ковыль, Stippa pennata. О. 1862. V. Кух. 38. Ой по горі, по горі, там Грицюхно ходить, там біле кійло косить та коню свойму носить. Грин. III. 462.