Словарь української мови (1924)/кізлини
◀ кізлик | Словарь української мови К кізлини |
кізля ▶ |
|
Кі́злини, лин, мн. 1) Подставки, на которыхъ лежитъ конецъ вала въ мельницѣ. Лебед. у. 2) Колышки, забитые по бокам кізлин для того, чтобы лазить по нимъ вверхъ для смазки вала. Лебед. у.