Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кізка
Берлін: Українське слово, 1924

Кі́зка, ки, ж. Ум. отъ коза́. 1) Козочка. Коли б кізка не скакала, то б і ніжки не зламала. Ном. № 7066. 2) Кнутъ, придѣланный къ козьей лапкѣ.