Словарь української мови (1924)/крівавиця
◀ крівавитися | Словарь української мови К крівавиця |
крівавник ▶ |
|
Крівави́ця, ці, ж. Добытое тяжкимъ трудомъ. За чужую крівавицю купив у церкву плащаницю. Ном. № 13556.
◀ крівавитися | Словарь української мови Борис Грінченко К крівавиця |
крівавник ▶ |
|
Словарь української мови — К
крівавиця
Борис Грінченко
1924
Крівави́ця, ці, ж. Добытое тяжкимъ трудомъ. За чужую крівавицю купив у церкву плащаницю. Ном. № 13556.