Словарь української мови (1924)/кружляти
| ◀ кружкома | Словарь української мови К кружляти |
кружок ▶ |
|
Кружля́ти, ля́ю, єш, гл. 1) Кружиться, рѣять въ воздухѣ. Як спускали домовину в яму, то все над нею білі голуби кружляли. МВ. I. 79. 2) Пить. Пообідавши, стали кружляти горілку. Стор. I. 204. А в тій корчмі два чужоземці: ой їден чужоземець мед-вино кружляє. Чуб. V. 393.