Словарь української мови (1924)/кружало
| ◀ кружалко | Словарь української мови К кружало |
кружанин ▶ |
|
Кружа́ло, ла, с. Кругъ; дискъ. Парубки обсіли кружалом її хату. МВ. Аж кружало витоптав, танцюючи. Св. Л. 207. У коморі воскові кружала. Кружа́ло является частью различныхъ снарядовъ, напр., ткацкаго станка. Вас. 167. Ум. Кружа́лко, кружа́льце. Коли б подивитись з місяця на землю удень, вона б здавалась нам біленьким кружальцем. Ком. I.