Словарь української мови (1924)/кротити
| ◀ крот | Словарь української мови К кротити |
кротість ▶ |
|
Кроти́ти, чу́, ти́ш, гл. Рыть землю (о кротахъ). Кроти накротили на сіножаті. Канев. у.
| ◀ крот | Словарь української мови Борис Грінченко К кротити |
кротість ▶ |
|
Словарь української мови — К
кротити
Борис Грінченко
1924
Кроти́ти, чу́, ти́ш, гл. Рыть землю (о кротахъ). Кроти накротили на сіножаті. Канев. у.