Словарь української мови (1924)/кришити

by Борис Грінченко

◀ кришечка

Словарь української мови Борис Грінченко К кришити

кришка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Криши́ти, шу́, шиш, гл. 1) Крошить. Ой сип сірівець та криши петрушку. Шевч. Чого не люблю, того і у борщ не кришу. Ном. № 5075. 2) Рубить. Дід і почне кришить татар, як локшину. Стор. 3) Рѣзать, разрѣзывать. Сало кришене стоїть на столі. Г. Барв. 201.