Словарь української мови (1924)/криси

by Борис Грінченко

◀ крисачок

Словарь української мови Борис Грінченко К криси

крислатий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кри́си, сів, м. мн. 1) Края горшка, миски. Здавались йому крисами коло горшка, або коло миски. Левиц. I. 244. 2) Поля шляпы. Рудч. Чп. 248. Чуб. VII. 413. Гол. Од. 69. В солом'яному брилі з широкими крисами. О. 1802. IX. 60. 3) = Крила 7. Черниг. у. Ум. Кри́сочки. Взели шепочки по за крисочки. Kolb. I. 109.