Словарь української мови (1924)/крилатий

by Борис Грінченко

◀ крилас

Словарь української мови Борис Грінченко К крилатий

крилаш ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Крила́тий, а, е. Крылатый. Його хотять крилаті вовкулаки ззісти. Чуб. I. 13. …вітре мій єдиний, легкий, крилатий. Шевч. 643. Кого ж він по світах шукає? Орлицю сміливу, крилатшу над орла. К.