Словарь української мови (1924)/крик
◀ крийма | Словарь української мови К крик |
крикливий ▶ |
|
Кри́к, ку, м. Крикъ. Не мала баба клопоту та купила порося: порося у квік, а баба у крик. Ном. № 10058. Як ось: трус, галас, крик! Гул.-Арт. Кри́ком крича́ти. Громко кричать. Криком кричала: пробі ратуйте!