Словарь української мови (1924)/крижувати

by Борис Грінченко

◀ крижовий

Словарь української мови Борис Грінченко К крижувати

крийма ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Крижува́ти, жу́ю, єш, гл. 1) Воздвигать кресты. На тій землі крижі крижують, ой там вони церков будують. Чуб. III. 353. 2) Распинать на крестѣ. Ой, Ісусе мій, Сусе крижова́ний. О. 1861. X. 92.