Словарь української мови (1924)/кривуляти

Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кривуляти
Берлін: Українське слово, 1924

Кривуля́ти, ля́ю, єш, гл. 1) Искривлять, дѣлать кривыя, ломанныя линіи. Желех. 2) Хромать, ковылять. Безногий шов, кривуляв, на підсінню простий став. Чуб. V. 65.