Словарь української мови (1924)/кривувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кривувати
Берлін: Українське слово, 1924

Кривува́ти, ву́ю, єш, гл. Быть хромымъ. Я кривуючи живу. Г. Барв. 226.