Словарь української мови (1924)/кривовірний
◀ кривобокий | Словарь української мови К кривовірний |
кривов'язий ▶ |
|
Кривові́рний, а, е. Ложно вѣрующій, не правовѣрный. К. Кр. 112.
◀ кривобокий | Словарь української мови Борис Грінченко К кривовірний |
кривов'язий ▶ |
|
Словарь української мови — К
кривовірний
Борис Грінченко
1924
Кривові́рний, а, е. Ложно вѣрующій, не правовѣрный. К. Кр. 112.