Словарь української мови (1924)/кремпілець
◀ кремінь | Словарь української мови К кремпілець |
кремпіль ▶ |
|
Кремпілець, льця, м. 1) Косякъ для укрѣпленія полки. Волын. г. 2) Палка для связыванія узломъ концевъ веревки.
◀ кремінь | Словарь української мови Борис Грінченко К кремпілець |
кремпіль ▶ |
|
Словарь української мови — К
кремпілець
Борис Грінченко
1924
Кремпілець, льця, м. 1) Косякъ для укрѣпленія полки. Волын. г. 2) Палка для связыванія узломъ концевъ веревки.