Словарь української мови (1924)/крадючий
◀ крадюка | Словарь української мови К крадючий |
крадящий ▶ |
|
Крадю́чий, а, е. Крадущій. Роди, Боже, і на трудящого і на крадючого. Ном. № 10134.
◀ крадюка | Словарь української мови Борис Грінченко К крадючий |
крадящий ▶ |
|
Словарь української мови — К
крадючий
Борис Грінченко
1924
Крадю́чий, а, е. Крадущій. Роди, Боже, і на трудящого і на крадючого. Ном. № 10134.