Словарь української мови
Борис Грінченко
К
краголь
Берлін: Українське слово, 1924

Кра́голь, гля, м. 1) Родъ кегля. КС. 1887. VI. 478. См. Краколь и скра́голь. 2) Родъ скалки для катанья? (Хуста) качала в краглю на столі. Чуб. III. 290.