Словарь української мови (1924)/кравцювати

Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кравцювати
Берлін: Українське слово, 1924

Кравцюва́ти, цю́ю, єш, гл. 1) Портняжить, шить. Жидки сидять, кравцюють руками швидкими та сухими як кість. Левиц. I. 95. 2) Быть портнымъ.