Словарь української мови (1924)/кравцювати
◀ кравцівна | Словарь української мови К кравцювати |
кравченко ▶ |
|
Кравцюва́ти, цю́ю, єш, гл. 1) Портняжить, шить. Жидки сидять, кравцюють руками швидкими та сухими як кість. Левиц. I. 95. 2) Быть портнымъ.