Словарь української мови (1924)/коштувати
◀ коштовня | Словарь української мови К коштувати |
кошуленька ▶ |
|
Коштува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Стоить. На йому була біла свита, сім кіп коштувала вона. Котл. Воно коштуватиме їх не багато. Канев. у. 2) = Куштувати.