Словарь української мови (1924)/коштувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
К
коштувати
Берлін: Українське слово, 1924

Коштува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Стоить. На йому була біла свита, сім кіп коштувала вона. Котл. Воно коштуватиме їх не багато. Канев. у. 2) = Куштувати.