Словарь української мови (1924)/кошовий
◀ кошниця | Словарь української мови К кошовий |
кошт ▶ |
|
Кошови́й, а́, е́. 1) Относящійся къ кошу́. 2) Только м. р. Кошевой, начальникъ Запорожской Сѣчи. Ой полети, галко, ой полети, чорна, на Дін риби їсти, ой накажи, галко, ой накажи, чорна, од кошового вісти. Грин. III. 602.