Словарь української мови (1924)/кочевний
◀ кочать | Словарь української мови К кочевний |
кочедижник ▶ |
|
Коче́вний, а, е. Кочевой. В жодній кочевній отарі мусить бути: лічман один, чабанів два і гарбачий один… Отари кочують по степах. О. 1862. V. Кух. 29.