Словарь української мови (1924)/коцький

by Борис Грінченко

◀ коць

Словарь української мови Борис Грінченко К коцький

коцюба ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ко́цький, а, е. Фамилія сказочнаго кота, произведенная отъ слова кіт (котський). Приходить до його лисичка, та й питає його (кота): Що ти таке? А він каже: я пан Коцький. Рудч. Ск. I. 23.