Словарь української мови
Борис Грінченко
К
котолуп
Берлін: Українське слово, 1924

Котолу́п, па, м. 1) Кошкодеръ. Хоч і котолуп, та гроші має. Ном. № 14334. 2) Разносчикъ мелкихъ товаровъ изъ м. Рашевки, Гадяцк. у. ЗЮЗО. I. 228. Вас. 189.