Словарь української мови (1924)/кострубатий

Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кострубатий
Берлін: Українське слово, 1924

Коструба́тий, а, е. 1) Косматый, вихристый. Москалі руді, пикаті, та бородаті, та кострубаті. Левиц. I. 334. 2) Шероховатый. Лебед. у.