Словарь української мови (1924)/костомаруватий
◀ костомара | Словарь української мови К костомаруватий |
костомаха ▶ |
|
Костома́руватий, а, е. Ширококостый. Широке костомарувате чоло, ніби воляче. Г. Барв. 22.
◀ костомара | Словарь української мови Борис Грінченко К костомаруватий |
костомаха ▶ |
|
Словарь української мови — К
костомаруватий
Борис Грінченко
1924
Костома́руватий, а, е. Ширококостый. Широке костомарувате чоло, ніби воляче. Г. Барв. 22.