Словарь української мови (1924)/костирник
◀ костерява | Словарь української мови К костирник |
костиронько ▶ |
|
Кости́рник, ка, м. Игрокъ въ кости. Которі п'яниці, которі костирники не хочете в кості програвать, ідіть до мене в охотне військо погулять. Дума.