Словарь української мови (1924)/костер

by Борис Грінченко

◀ костельник

Словарь української мови Борис Грінченко К костер

костерява ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Косте́р, тра́, м. 1) Сажень дровъ. 2) Куча камыша, сложенная изъ 30 кіп камыша, причемъ каждая копа́ имѣетъ 60 кулі́в. Павлогр. у. Стояв у неї на городі в кострі на зіму очерет. Котл. Ен. І.